Suchergebnisse

Встановлено, що сталий територіальний розвиток неможли- вий без партнерства органів публічної влади й бізнесу. Зазначено, що дер- жавно-приватне партнерство — це інституційний та організаційний альянс між владними органами і бізнесом з метою реалізації суспільно значущих проектів у різних сферах діяльності. З'ясовано, що це передача бізнесу ча- стини повноважень, відповідальності та ризиків щодо реалізації інвести- ційних проектів, які традиційно впроваджувалися за рахунок бюджетного фінансування. Приділено увагу формам державно-приватного партнерства. Проаналізовано сучасний стан реалізації місцевих проектів державно-при- ватного партнерства, виявлено актуальні проблеми та розкрито напрями вдосконалення фінансування розвитку територій. Доведено, що партнерство органів влади і приватного сектору спрямоване на підвищення ефективнос- ті впровадження інфраструктурних проектів на місцевому рівні, вирішення важливих питань місцевого значення, задоволення потреб та інтересів тери- торіальної громади щодо отримання якісних послуг. Перелічено сфери і сек- тори застосування державно-приватного партнерства. Зазначено переваги застосування державно-приватного партнерства. Наведено статистичні дан- ні і динаміка реалізації проектів, що реалізуються на засадах державно-при- ватного партнерства. Також наведено приклад застосування державно-при- ватного партнерства як інструменту розвитку територій. Акцентовано увагу на інституційному середовищі реалізації проектів державно-приватного партнерства. Обґрунтовано доцільність гармонізації концесійного законо- давства із законодавством про державно-приватне партнерство, імплемен- тації кращого міжнародного досвіду до правового регулювання в Україні. Наголошено на необхідності розвитку державно-приватного партнерства як інструменту розвитку територій в умовах реалізації реформи децентраліза- ції владних відносин.

У статті зазначено, щоз 2015 року перед міжнародною спільнотою постали нові амбітні завдання щодо досягнення цілей сталого розвитку, визначених схваленою на черговому саміті Організації Об'єднаних Націй Стратегією "Перетворення нашого світу: Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року". Майже всі вони передбачають необхідність створення або модернізації економічної та соціальної інфраструктури в країнах, які розвиваються, що потребує значних фінансових ресурсів. Однак, бюджети таких країн не можуть покрити наявні фінансові потреби.Тому, одним із найважливіших завдань нової глобальної стратегії сталого розвитку було визнано створення умов для залучення фінансових ресурсів приватного сектору для розбудови інфраструктури на засадах публічно-приватного партнерства (ППП). Зауважено, що основне завдання органів публічної влади сьогодні полягає у формуванні сприятливого середовища для ведення бізнесу, ефективного використання ресурсного потенціалу, визначенні пріоритетів в соціальних, економічних та екологічних процесах і перспектив розвитку територіальної громади з врахуванням її потреб й інтересів.
Акцентовано увагу на тому, що у світі дедалі більше стає популярним державно-приватне партнерство у формі концесії, оскільки саме така форма взаємодії між приватним та публічним партнером створює суттєву додану вартість для обох сторін. Одне з найбільших досягнень концесій – завдяки їй вирішуються державні завдання силами приватного капіталу, який вважається економічно ефективнішим державного. При цьому, приватний партнер отримує довгостроковий фінансовий інтерес, який дозволяє йому забезпечити максимальну ефективність вирішення поставленого державою чи муніципалітетом завдання. Обґрунтовано доцільність застосування державно-приватного партнерства при формуванні інструменту забезпечення сталого розвитку територій як важливого інструменту забезпечення сталого розвитку територій.

Роль держави постійно змінюється в системі реалізації проектів державно-приватного партнерства. Функції держави маючи суто теоретичне підґрунтя розвитку державного управління про трансформуються через практичну реалізацію механізмів. Так, формування інноваційних механізмів державного управління в сфері охорони здоров'я вимагає перегляду змісту та форуми реалізації функцій держави.
Зміна функцій держави понукає до трансформації системи державного управління, які пов'язують зі зміною геополітичних викликів, що змінюють ідеологічні, соціальні та політичні процеси в державах. Зміст та склад основних функцій держави є мінливим до історичного розвитку суспільства в більшій мірі функції змінюють форми своєї реалізації зі зміною політичних, ідеологічних та економічних умов. Через реалізацію проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров'я реалізуються сукупність функцій держави, що обумовлено функціональною спрямованістю, об'єктною приналежністю, формою реалізації соціальної функції.
В контексті дослідження ролі держави в реалізації проектів державно-приватного партнерства вагоме значення надається трансформації функціональної ролі держави. Для визначення напрямів трансформації функцій держави в статті розглянуто підходи до їх класифікації, в результаті чого виділено пріоритетні функції, до яких віднесено забезпечення національної безпеки в умовах зовнішніх загроз (військових); економічна політика держави в умовах світової фінансової кризи та високого ризику дефолту; реалізація політки сталого розвитку в умовах екологічної кризи; політика щодо біженців, яка характерна для окремих країн Європейського Союзу в умовах напливу біженців з країн Близького Сходу; політика сфері охорони здоров'я в умовах пандемії коронавірусу.
Окрім того, визначено функції держави за характером їх реалізації в контексті впровадження механізмів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров'я.

Стаття присвячена проблемам використання державно-приватного партнерства (ДПП) в процесі цифровізації економіки та інших сфер суспільного буття. Лаконічні положення про цю форму співпраці держави/територіальних громад з приватним бізнесом закріплено в Концепція розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, що була схвалена Кабінетом Міністрів України на початку 2018 р. Разом з тим, можливість використання ДПП для вирішення проблем цифровізації (стимулювання її переваг та зменшення пов'язаних з нею ризиків) не викликала відповідної реакції законодавця, державних структур та науковців, які в основному зосереджуються на питаннях використання ДПП з метою посилення кібербезпеки. Проте ДПП – універсальна форма співпраці держави/територіальних громад з бізнесом, що дозволяє вирішувати значний спектр проблем, пов'язаних з цифровізацією, в тому числі і у боротьбі з COVID-19 (як про це свідчить досвід Китаю та Індії). Визначаються переваги ДПП порівняно із запропонованим в одному із законопроектів («Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») спеціального режиму господарювання для цифрового бізнесу. Аналізуються положення Закону України про ДПП з точки зору використання такого партнерства для реалізації проектів, спрямованих на суспільно корисне використання цифрових технологій. Виявляються прогалини в Законі України про ДПП, зокрема щодо форм участі в партнерстві уповноважених органів держави, та пропонуються шляхи вдосконалення законодавства. ; PUBLIC-PRIVATE PARTNERSHIP AND OTHER FORMS OF COOPERATION IN THE CONTEXT OF DIGITALIZATION: LEGAL ASPECTS Vinnyk O. M., Doctor of Legal Sciences, Professor, Corresponding Member of NALS of Ukraine, Main Researcher of the of the department of legal support of a market economy of the Academician F. H. Burchak Scientific Research Institute of Private Law and Entrepreneurship of NALS of Ukraine (Kyiv) Keywords: digitalization; public-private partnership; state partner; private partner; authorized bodies; improving legislation The article is ...

У статті розглянуто сутність державно-приватного партнерства як механізму узгодження інтересів держави і бізнесу з подальшою користю для суспільства в цілому, розкрито можливості застосування цього інструментарію для реалізації інфраструктурних проектів та надання публічних послуг в Україні, розглянуто переваги ДПП, показано соціальну вагомість та результативність як для громадян, так і для органів державної влади та місцевого самоврядування. Наведено приклади з історії і практики суспільного життя щодо відстоювання інтересів соціальних груп різними способами й методами (середньовічні гільдії, політичні клуби в період Французької революції, професійні союзи найманих робітників у Новий час, підприємницькі організації, страйки шахтарів тощо). Акцентується особлива увага, що узгодження інтересів соціальних груп є історично важливим та необхідним фактором щодо запобігання виникнення соціальних викликів та соціальних непорозумінь. Простежено появу ідеї державно-приватного партнерства та її сприйняття як органами влади, так і приватним сектором і громадянами. Робиться акцент на тому, що укладення партнерського договору між державою та приватною організацією є результатом компромісу між пріоритетом економічної і фінансової ефективності, які є головними для бізнесу, та соціальними пріоритетами, які є головними для органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Наведено приклади державно-приватного партнерства на регіональному рівні – на Півдні України, показано переваги використання механізму державно-приватного партнерства в контексті суспільних інтересів країни та регіону.

The article summarizes the implementation of public-private partnership (PPP) both in Ukraine and in the energy sector, as well as its impact on improving the efficiency of its development. It also contains the modern approaches of scientists to the PPP implementation, its disadvantages, problems and the ways to solve them analysed. The author has grounded that the elimination of causes for slowing down the implementation of PPP would facilitate the rise of the energy performance in the state economy. The main purpose of the article is to study the real state of PPP in the energy sector of Ukraine and to develop proposals for improving this activity. The object of the study is separate subsectors of energy (nuclear energy, renewable energy, energy service), in which PPP concession projects were implemented. The study period was 2000-2018. Aiming to verify the hypothesis of the study, there were used the methods of comparison and analysis of established legal provisions of PPP and the existing real practice both generally in Ukraine and in some regions. It is established that in Ukraine the PPP mechanism, despite the adoption of a significant number of regulations and the development of relevant projects in the energy sector is almost non-existent, there are only some achievements in this area. The results proved that raising the efficiency of the energy sector largely depends on the level of PPP implementation. The necessity of adopting the Concept of strategic development of PPP in Ukraine, including in energy, elimination of contradictions between general and special legislation in energy sector, normative-legal, institutional support of such partnership, increase of level of financial aid and financial guarantees to private sector,preparation of personnel potential for realization of relevant projects is also substantiated. ; У статті узагальнено реалізацію державно-приватного партнерства (ДПП) в Україні та енергетичній галузі, його вплив на підняття ефективності її розвитку. До основних позитивних результатів реалізації концесійних проектів, які є основною формою реалізації ДПП, віднесено залучення приватного капіталу до інвестування в різні галузі економіки, охорони здоров'я, освіти, науки та культури, об'єднання державного та приватного майна, підприємницького досвіду, фінансових, кадрових ресурсів, забезпечення більшої зайнятості населення. Проаналізовано сучасні підходи науковців щодо впровадження ДПП,його недоліків, проблем та шляхів їх вирішення. Автор обґрунтував, що усунення підстав сповільнення впровадження ДПП буде сприяти підйому енергетичних показників в економіці держави. Основна мета статті - здійснити дослідження реального стану ДПП в енергетичній сфері України, розроблення пропозицій з удосконалення зазначеної діяльності. Об'єктом дослідження було вибрано окремі підгалузі енергетики (ядерна енергетика, відновлювана енергетика, енергосервіс), в яких реалізовувались концесійні проекти ДПП. Період дослідження становив 2000-2018 роки. З метою перевірки гіпотези дослідження застосовувались методи порівняння та аналізу встановлених законодавчих положень з ДПП та наявної реальної практики як загалом в Україні, так і в деяких регіонах. Встановлено, що в Україні механізм ДПП, незважаючи на прийняття значної кількості нормативно-правових актів та розроблення відповідних проектів в енергетиці, майже не працює, наявні лише окремі досягнення в цій галузі. Отримані результати довели, що підняття ефективності енергетичної галузі в значній мірі залежить від рівня впровадження ДПП. Обгрунтовано необхідність прийняття Концепції стратегічного розвитку ДПП в Україні, в тому числі в енергетиці, усунення суперечностей між загальним та спеціальним законодавством в енергетичній галузі, нормативно-правове, інституцій-не забезпечення такого партнерства, підвищення рівня фінансової допомоги та фінансових гарантій приватному сектору, підготовки кадрового потенціалу для реалізації відповідних концесійних проектів.

Urgency of the research. The construction sector is one of the leading economic activities, because, in addition to creating a large number of job vacancies, it is also in close production relations with all parts of the economy. This actualizes the scientific search for ways to increase the business activity of the subjects of this industry. Target setting. The permanent deficit of budget funds for high-cost infrastructure projects and relatively low indicators of development of the construction industry determine the urgency of establishing mutually beneficial relations between government and business on the basis of PPP. Actual scientific researches and issues analysis. Problems of development of the construction industry are researched by V. Gamaliy, K. Mamonov, O. Ugodnikova, M. Tatar and others. Methodological principles of PPP are reflected in the papers of O. Kary, K. Pavlyuk, L. Hrytsenko. S. Naumenkova and others. Uninvestigated parts of general matters defining. Further research is needed on the issues of intensifying the development of the construction sector, using the PPP tool. The research objective. The aim of the article is to substantiate the conceptual foundations of the application of PPP in the construction sector by identifying key factors to maximize the positive synergistic effect of such interaction. The statement of basic materials. The article analyzes the current trends in the construction industry; restraining factors to the use of PPP in the construction sector are substantiated; the determinants of effective, efficient and economic partnership are outlined. Conclusions. Determinant parameters of the modernized model of public-private partnership in the field of construction are substantiated; the preconditions of its application are structured. ; Актуальність теми дослідження. Сфера будівництва є однією із провідних видів економічної діяльності, оскільки, окрім того, що створює велику кількість робочих місць, також перебуває у тісних виробничих відносинах з усіма ланками народного господарства. Це актуалізує науковий пошук способів підвищення ділової активності суб'єктів цієї галузі. Постановка проблеми. Перманентний дефіцит бюджетних коштів на високовартісні інфраструктурні проекти та відносно низькі показники розвитку будівельної галузі обумовлюють актуальність налагодження взаємовигідних взаємовідносин між державною та бізнесом на основі ДПП. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку будівельної галузі розкривається у працях В. Гамалія, К. Мамонова, О. Угоднікової, М. Татар та ін. Методологічні засади ДПП знайшли відображення у працях О. Карого, К. Павлюка, Л. Гриценко, С. Науменкової та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Подальших досліджень потребує проблематика активізації розвитку будівельної сфери, використовуючи інструмент ДПП. Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад застосування ДПП у будівельній сфері шляхом виокремлення ключових факторів для максимізації позитивного синергетичного ефекту від такої взаємодії. Викладення основного матеріалу. У статті проаналізовано поточні тренди розвитку будівельної галузі; обґрунтовано стримуючі чинники до використання ДПП у будівельній сфері; окреслено детермінанти результативного, ефективного та економічного партнерства. Висновки. Обґрунтовано детермінантні параметри модернізованої моделі державно-приватного партнерства у сфері будівництва; структуровано передумови її застосування.

Urgency of the research. The construction sector is one of the leading economic activities, because, in addition to creating a large number of job vacancies, it is also in close production relations with all parts of the economy. This actualizes the scientific search for ways to increase the business activity of the subjects of this industry. Target setting. The permanent deficit of budget funds for high-cost infrastructure projects and relatively low indicators of development of the construction industry determine the urgency of establishing mutually beneficial relations between government and business on the basis of PPP. Actual scientific researches and issues analysis. Problems of development of the construction industry are researched by V. Gamaliy, K. Mamonov, O. Ugodnikova, M. Tatar and others. Methodological principles of PPP are reflected in the papers of O. Kary, K. Pavlyuk, L. Hrytsenko. S. Naumenkova and others. Uninvestigated parts of general matters defining. Further research is needed on the issues of intensifying the development of the construction sector, using the PPP tool. The research objective. The aim of the article is to substantiate the conceptual foundations of the application of PPP in the construction sector by identifying key factors to maximize the positive synergistic effect of such interaction. The statement of basic materials. The article analyzes the current trends in the construction industry; restraining factors to the use of PPP in the construction sector are substantiated; the determinants of effective, efficient and economic partnership are outlined. Conclusions. Determinant parameters of the modernized model of public-private partnership in the field of construction are substantiated; the preconditions of its application are structured. ; Актуальність теми дослідження. Сфера будівництва є однією із провідних видів економічної діяльності, оскільки, окрім того, що створює велику кількість робочих місць, також перебуває у тісних виробничих відносинах з усіма ланками народного господарства. Це актуалізує науковий пошук способів підвищення ділової активності суб'єктів цієї галузі. Постановка проблеми. Перманентний дефіцит бюджетних коштів на високовартісні інфраструктурні проекти та відносно низькі показники розвитку будівельної галузі обумовлюють актуальність налагодження взаємовигідних взаємовідносин між державною та бізнесом на основі ДПП. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика розвитку будівельної галузі розкривається у працях В. Гамалія, К. Мамонова, О. Угоднікової, М. Татар та ін. Методологічні засади ДПП знайшли відображення у працях О. Карого, К. Павлюка, Л. Гриценко, С. Науменкової та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Подальших досліджень потребує проблематика активізації розвитку будівельної сфери, використовуючи інструмент ДПП. Постановка завдання. Метою статті є обґрунтування концептуальних засад застосування ДПП у будівельній сфері шляхом виокремлення ключових факторів для максимізації позитивного синергетичного ефекту від такої взаємодії. Викладення основного матеріалу. У статті проаналізовано поточні тренди розвитку будівельної галузі; обґрунтовано стримуючі чинники до використання ДПП у будівельній сфері; окреслено детермінанти результативного, ефективного та економічного партнерства. Висновки. Обґрунтовано детермінантні параметри модернізованої моделі державно-приватного партнерства у сфері будівництва; структуровано передумови її застосування.

The article analyzes Barnard's scheme cooperative system of ideas that were related to the nature of power, the necessity of coordination and the question: Can the government work with private capital in our society? This task is also urgent because of the Euro-2012. Proved that the development of such forms of cooperation of state and private structures allows efficient to combine free competition with measures of state regulation in order to effectively service the public interest and has significant benefits for all participants in this partnership. ; В статье проведен анализ Барнардовской схемы кооперативной системы, развития идей, которые были связаны с природой власти, необходимостью координации усилий для обеспечения кооперации, и вопроса: способно ли государство сотрудничать с частным капиталом в нашем обществе? Эта задача является актуальной также в связи с проведением Евро-2012. Развитие такой формы сотрудничества государства и частных структур позволяет рационально сочетать свободную конкуренцию с мерами государственного регулирования в целях эффективного обслуживания интересов общества и имеет значительные преимущества для всех участников такого партнерства. ; У статті проведено аналіз Барнардівської схеми кооперативної системи, розвитку ідей, що були пов'язані з природою влади, необхідністю координації зусиль для забезпечення кооперації та питання: чи здатна держава співпрацювати з приватним капіталом в нашому суспільстві? Це завдання є також актуальним з огляду на проведення Євро-2012. Розвиток такої форми співпраці держави і приватних структур дозволяє раціонально поєднати вільну конкуренцію із заходами державного регулювання в цілях ефективного обслуговування інтересів суспільства та має значні переваги для всіх учасників такого партнерства.

The article considers the tendencies of development of public-private partnership in the world and Ukraine. The specifics of the institutional conditions peculiar to different countries and the goals of interaction of the partnership participants are highlighted. Based on the analysis of the current state and experience of projects involving the mechanism of public-private partnership, it was found that in contrast to the European Union, the efficiency of its use in regions and various sectors of Ukraine's economy is quite low. The principles of integration of the state and enterprises are offered. It is substantiated that the diversity of forms and models of public-private partnership is determined by the specific institutional conditions in each country, as well as the different needs of stakeholders in a particular project and specific tasks addressed by public sector and private entities. The study of the modern conceptual and terminological apparatus of public-private partnership allowed to substantiate the criteria of differentiation and identify models of organization and participation in capital as priority areas of public-private partnership in public-private partnership, based on which organizational and legal forms of public-private partnership and mechanisms their implementation. It is proved that in modern realities the most "weak" place in terms of detailing the content and procedure are the mechanisms of public-private partnership, which is due, on the one hand, the absence or imperfection of regulations and guidelines, on the other - the uniqueness of the organization and implementation of the public-private partnership project. Therefore, the implementation mechanisms should be developed on the basis of current legislation, but taking into account foreign experience, the state of the external environment of the domestic economy and the specifics of a particular public-private partnership project. It is concluded that the functioning of new types of partnerships will increase the efficiency of infrastructure projects in the process of interaction between the state and business. ; В статті розглянуто тенденції розвитку державно-приватного партнерства в світі та Україні. Виокремлено специфіку інституційних умов, характерних для різних країн, і цілей взаємодії учасників партнерства. На підставі аналізу сучасного стану та досвіду реалізації проектів із залученням механізму державно-приватного партнерства виявлено, що на відміну від країн Європейського Союзу, ефективність його використання в регіонах та різних секторах економіки України перебуває на досить низькому рівні. Запропоновано принципи інтеграції держави і підприємств. Обгрунтовано,що різноманіття форм і моделей державно-приватного партнерства визначається специфікою інституційних умов в кожній країні, а також різними потребами стейкхолдерів в рамках окремого проекту і конкретними завданнями, які розв'язуються за допомогою взаємодії публічного сектора і приватних структур. Вивчення сучасного понятійно-термінологічного апарату державно-приватного партнерства дозволило обґрунтувати критерії розмежування і виділити моделі організації та участі в капіталі як пріоритетні напрямки взаємодії держави і бізнесу в рамках державно-приватного партнерства, на базі яких систематизовані організаційно-правові форми державно-приватного партнерства і механізми їх реалізації. Доведено, що в сучасних реаліях найбільш «слабким» місцем з точки зору деталізації змісту і порядку дій є механізми реалізації державно-приватного партнерства, що обумовлено, з одного боку, відсутністю або недосконалістю нормативних документів і методичних рекомендацій, з іншого - унікальністю умов організації та реалізації проекту державно-приватного партнерства. Отже, механізмі реалізації повинні розроблятися на основі чинного законодавства, але з урахуванням зарубіжного досвіду, стану зовнішнього середовища відчизняної економіки і специфіки конкретного проекту державно-приватного партнерства. Зроблено висновок про те, що функціонування партнерств нового типу дозволить підвищити ефективність реалізації інфраструктурних проектів в процесі взаємодії держави і бізнесу.

On the basis of the analysis of experience use of state-private partnership in a housing and municipal services proved expediency of his introduction at management housing and municipal services in Ukraine. Is shown, that one of directions of realization of state-private partnership is management of multiroom houses and maintenance of their inhabitants by qualitative housing and municipal services. By the basic forms of such management is: a privatization; the contract on performance of works; the contracts on operation of business (confidential management); rent; concession. In work the comparative analysis of the basic models of functioning housing and municipal services, in particular is carried out: English, American, French and German. Is proved, that more attractive for Ukraine is German model. It provides creation in housing and municipal services of the enterprise of a joint-stock pattern of ownership, but under condition of, which the control package of the actions(shares) will be belongs to municipality. But in view of a unsufficient level of development of the domestic share market and investment appeal housing and municipal services, it is offered simultaneously to use the French experience of effective management and concession. The expediency of use of the contracts concession is proved during the coordination of interests of the state, private business and consumers housing and municipal services. Is shown, that the efficiency of this form of mutual relation essentially depends on state bodies, which carry out regulation of the tariffs on services, level of maintenance of guarantees performance of conditions of the contract in case of changes of a political situation in the country etc. ; На основе анализа опыта использование государственно-частного партнерства в жилищно-коммунальном хозяйстве, доказанная целесообразность его внедрения у управления ЖКГ в Украине. Показано, что одним из направлений реализации государственно-частного партнерства есть управление многоквартирными домами и обеспечение их жителей качественными жилищно-коммунальными услугами. Основными формами такого управления есть: приватизация; договор на выполнение работ; контракты на управление предприятием (доверительное управление); аренда; концессия. В работе проведен сравнительный анализ основных моделей функционирования ЖКГ, в частности: английской, американской, французской и немецкой. Доказано, что более привлекательной для Украины есть немецкая модель. Она предусматривает создание в ЖКХ предприятия акционерной формы собственности, но при условии, которое контрольный пакет акций будет принадлежать муниципалитету. Но с учетом недостаточного уровня развития отечественного фондового рынка и инвестиционной привлекательности ЖКГ, предложено одновременно использовать французский опыт эффективного управления и концессии. Доказана целесообразность использования договоров концессии в процессе согласования интересов государства, частного бизнеса и потребителей ЖК услуг. Показано, что эффективность именно этой формы взаимоотношений существенно зависит от государственных органов, которые осуществляют регулирование тарифов на услуги, уровня обеспечения гарантий выполнение условий договора в случае изменений политической ситуации в стране и др. ; На основі аналізу досвіду використання державно-приватного партнерства в житлово-комунальному господарстві, доведена доцільність його впровадження в управління ЖКГ в Україні. Показано, що одним з напрямів реалізації державно-приватного партнерства є управління багатоквартирними будинками та забезпечення їх мешканців якісними житлово-комунальними послугами. Основними формами такого управління є: приватизація; договір на виконання робіт; контракти на управління підприємством (довірче управління); оренда; концесія. В роботі проведено порівняльний аналіз основних моделей функціонування ЖКГ і сфери водопостачання, зокрема: англійської, американської, французької та німецької. Доведено, що більш привабливою для України є німецька модель. Вона передбачає створення у сфері ЖКГ підприємства акціонерної форми власності, але за умови, що контрольний пакет акцій буде належати муніципалітету. Але з урахуванням недостатньої розвиненості вітчизняного фондового ринку та інвестиційної привабливості ЖКГ, запропоновано одночасно використати французький досвід ефективного управління та концесії. Доведено доцільність використання договорів концесії в процесі узгодження інтересів держави, приватного бізнесу та споживачів ЖК послуг. Показано, що ефективність саме цієї форми взаємовідносин суттєво залежить від державних органів, які здійснюють регулювання тарифів на послуги, рівня забезпечення гарантій виконання умов договору в разі змін політичної ситуації у країні і т.ін.

The article considers the issue of public policy formation in terms of state private partnership development as the most efficient form of interaction between public authorities, private business and science implemented on the principles of equality.The study defines the essence of the concept of 'state private partnership (SPP), its purpose, forms, areas of implementation and characteristics from the standpoint of institutional theory and identifies the benefits of state private partnership. The partnership comprises the possibility of attracting additional financial resources that can be used for community development, the possibility to restore infrastructure, to receive quality services and socio-economic benefits and additional jobs; business and the state share the risks.The study investigates the state of public and private partnership realization in Ukraine and the leading countries and defines risks for public authorities and the private investor as well as factors constraining this process in Ukraine. These include imperfect regulatory and institutional support, lack of political will; lack of standard, simple and transparent tender procedures for SPP projects and defined priority areas for their implementation, unstable legislation on attracting foreign direct investment.The study examines the current state of legal regulation state private partnership in Ukraine and justifies the need to improve the institutional support of this process in terms of forming public policy to involve regional higher education institutions into examination of innovative projects and the staff training.The expediency of introduction of state private partnership relations as a form of cooperation between public administration bodies and private economic entities for the purpose of sustainable rural development in the conditions of decentralization of power is substantiated. In order to ensure the effective implementation of state private partnership projects, public authorities should pay attention to creating a number of ...

The main provisions of the Law of Ukraine «On public-private partnership» that contribute to the advancement and development of relations in such fields in Ukraine as public-private partnership, socio-economic relations, attraction of investments in the economy etc. are explored in the article. Attention is focused on the provisions of this Law that are debatable. The new regulations to this Law are proposed, as well as ways to improve relations inUkrainein the field of public-private partnership. Data on implementation of projects and formation of agreements of public-private partnership were announced on the official website of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine as the empirical data.In order to develop economic relations and the settlement of relations in the field of PPPs inUkrainethe Law of Ukraine «On Public Private Partnership» was adopted.Results of the research of basic provisions of the Law give cause to suggest that public and private partners combine powers in order to implement socially important projects in various fields of economic activity throughout the whole country (national level) or on some territories of Ukraine (regional or local level). Implementation of public-private partnership projects meets the requirements of society, the public receives better products and services, construction and upgrading of infrastructure objects accelerates, is investments are attracting to economy, and so on.However, the development of public-private partnership inUkraineneeds to improve the provisions of the Law. They should be flexible and allow cooperation in various formats «public-private partner». A useful complement to the existing system of coordination and control would be the creation of a special body like operating in other countries — the Private Finance Initiative. ; Исследованы основные положения Закона Украины «Об государственно-частном партнерстве», которые способствуют становлению и развитию в Украине отношений в сфере государственно-частного партнерства, а также социально-экономических отношений, привлечению инвестиций в экономику и тому подобное. Сосредоточено внимание на нормах этого Закона, которые являются дискуссионными. С целью улучшения качества норм этого Закона предложены изменения в текст этого Закона, а также пути совершенствования в Украине отношений в сфере государственно-частного партнерства. В качестве эмпирических данных использовались данные по реализации проектов и заключению договоров государственно-частного партнерства, которые обнародованы на официальном веб-сайте Министерства экономического развития и торговли в Украине. ; Досліджено основні положення Закону України «Про державно-приватне партнерство», які сприяють становленню та розвитку в Україні відносин у сфері державно-приватного партнерства, соціально-економічних відносин, залученню інвестицій в економіку тощо. Зосереджено увагу на нормах цього Закону, які є дискусійними. Запропоновано нові норми до цього Закону, а також шляхи удосконалення в Україні відносин у сфері державно-приватного партнерства. Як емпіричні дані використано матеріали реалізації проектів та укладення договорів державно-приватного партнерства, оприлюднені на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі в Україні.Акцентовано увагу, що для розвитку економічних відносин і врегулювання відносин у сфері державно-приватного партнерства в Україні було ухвалено Закон України «Про державно-приватне партнерство».Результати дослідження основних положень Закону дали підстави вважати, що державні та приватні партнери поєднують повноваження з реалізації соціально важливих проектів у різних сферах економічної діяльності на всій території країни (на національному рівні) або на деяких територіях України (регіональні або місцевий рівень). Упровадження проектів державно-приватного партнерства відповідає вимогам суспільства, суспільство отримує кращі продукти та послуги, прискорює будівництво і модернізацію інфраструктурних об'єктів, залучення інвестицій в економіку тощо.Зроблено висновок про те, що розвиток державно-приватного партнерства в Україні потребує вдосконалення положень Закону. Вони повинні бути гнучкими і дозволяти співробітництво у різних форматах «державно-приватний партнер». Корисним доповненням до чинної системи координації та контролю буде створення спеціального органу на зразок того, що функціонує в деяких інших країнах, — Private Finance Initiative.

Проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює співпрацю між державою та приватним бізнесом. Розроблено положення щодо вдосконалення законодавства про державно-приватне партнерство. ; Regulatory framework that regulate cooperation between the state and private business is analyzed. Propositions to improve legislation on public-private partnership are designed.

Substantiated, the mechanism of partnership between government and business, which is now forming in Ukraine and is in the development stage, and therefore requires a significant improvement of the legal and methodological base. It is proved that the use of public-private partnership is an effective tool to achieve the strategic goals of the social complex of the region. Presented the logical scheme of forming an effective mechanism of public private partnership projects at the level social complex of the region. Substantiated the propositions, which are aimed at the implementation of measures related which use of the potential of state-private partnership in order to enhance the efficiency of budget expenditures.